Клінічно в області “дозріває” абсцесу виявляється м’яка хвороблива припухлість, підвищується загальна температура тіла.
Тварина, як правило, стає пригнобленою, відмовляється від їжі. Основним методом лікування є хірургічне дренування, за допомогою якого в осередок запалення забезпечується доступ повітря, антибіотиків та протизапальних засобів, при одночасному відведенні продуктів тканинного розпаду. Для промивання дренажу зазвичай застосовуються розчини Лінкомістин (мірамістин) 0,1% найбільш активні в теплому вигляді. У порожнині абсцесу антисептику необхідно дати “попрацювати” кілька хвилин.
Частота (кратність) процедур – 1-2 рази на день, а по можливості і частіше, що особливо актуально на стадії загоєння – протягом 1-2 днів після видалення дренажу. Шви (якщо є) обробляються аналогічним чином (вищезгадані розчин, потім мазь), зовнішньо. Утворені скоринки слід механічно видаляти за допомогою марлевого тампона, змоченого 3% перекисом водню. У разі зовнішнього забруднення, дренованої області можна зовнішньо обробити розчином фурациліну. Поряд з місцевими обробками Лінкомістином можуть бути призначені антибіотики системної дії, а також інфузійна терапія.
Дренаж видаляють зазвичай на 7-у – 10-у, а шви – на 12-14-у добу після операції. Протягом усього відновного періоду (2-3 тижні) слід виключити можливість зовнішніх забруднень і механічної травми дренованої області. З цією метою доцільно застосовуватися перешкоджають відтоку ексудату і повітрообміну захисні пристосування – коміри, попонки, які потрібно міняти за потреби.