Історія створення препарату Лінкомістін
Розроблявся в СРСР в 70-і роки XX століття для потреб космонавтики. Вчені прагнули створити універсальний антисептик для дезінфекції шкіри астронавтів і обробки деяких приладів на космічних станціях. Така необхідність виникла, оскільки бактерії, гриби і віруси прекрасно адаптувалися в мікрокліматі орбітальних станцій. Розробкою препарату займалися одні з кращих вчених країни. Після розвалу СРСР фінансування даних досліджень припинилося, але група ентузіастів продовжила роботу над препаратом. Після здійснення необхідних випробувань в 1991 році Лінкомістин з’явився в продажу як засіб для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. Подальші дослідження можливостей Лінкомістину дозволили розширити список показань до його застосування. Препарат став використовуватися при хірургічних операціях, лікуванні травм і опіків, в гінекології, урології, оториноларингології та стоматології.
Склад і форма випуску Лінкомістину
Розчин для зовнішнього нанесення 0,1% в пляшках по 55 мл/1 л/0,5 л. В 1 л розчину Лінкомістину входить 1 г мірамістину. Фармакологічні властивості Лінкомістина впливає на клітинні мембрани хвороботворних бактерій, вірусів і грибів, руйнуючи їх. Характеризується підвищеним бактерицидну дію, суттєво більшим у порівнянні з такими антисептиками, як бетадин, нітро-фурани, хлоргексидин і ін.
Лінкомістин ефективно знищує всі типи хвороботворних бактерій. Серед них: стафілокок, стрептокок, bacillus anthracoides, сінна паличка, гонокок, кишкова паличка, шигела, сальмонела, вібріони, дифтерійна паличка. Особливо ефективно Лінкомістин знищує грампозитивні бактерії. Згубний для мікроорганізмів, які є збудниками ЗПСШ, таких як гонорея, сифіліс, трихомоніаз, трихомоноз, хламідіоз. Також ефективно знищує вірус герпесу, ВІЛ та ін.
Лінкомістин ефективно знищує всі типи паразитичних грибів, в тому числі стійкі до протигрибкових засобів. Препарат ефективно дезінфікує забруднені рани й опіки, сприяючи регенерації тканин. Лінкомістин не викликає подразнень і алергічних реакцій. При зовнішньому застосуванні препарат не здатний проникати через шкіру і слизові оболонки.
Показання Лінкомістин в хірургії:
- лікування мікробно-забруднених ран будь-якого походження;
- профілактика повторного інфікування ран;
- лікування опіків 2-й і 3-го ступеня;
- обмороження;
- підготовка опікових локалізацій до пересадки шкіри.
Лінкомістин в дерматології та венерології:
- Гнійні ураження шкіри;
- кандидози;
- грибкові ураження стоп і складок шкіри;
- грибкові ураження гладкої шкіри;
- грибкові ураження нігтів;
- грибкові ураження рогових шарів шкіри (різнокольоровий лишай);
- профілактика ЗПСШ;
Лінкомістин в гінекології:
- профілактика і лікування гнійного ураження післяпологових травм і заражень;
- запалення піхви, запалення слизової оболонки тіла матки.
Лінкомістин в урології:
В складі комплексної терапії гострих та хронічних запалень уретри та простати (хламідіоз, гонорея та ін.).
Лінкомістин в стоматології:
Лікування апікального періодонтиту, стоматиту, дезінфекція зубних протезів.
Лінкомістін в оториноларингології:
В складі комплексної терапії гострих і хронічних отитів, синуситів, запалення гортані та піднебінних мигдалин.
Також ефективний при профілактиці інфекційних уражень поверхневих травм шкіри.
Спосіб застосування та дозування:
Марлевий тампон рясно просочують розчином Лінкомістину і накладають на рану або опік, потім накладають бандаж. Після хірургічної операції при лікуванні остеомієліту змочують розчином препарату через дренаж, потім змоченими в розчині тампонами обробляють рану і Свищева ходи. Вищевказана процедура проводиться 2-3 рази на день протягом 4-5 діб. Препарат ефективний при активному дренуванні ран і нагноєнь з добовим використанням розчину в обсязі 1 літра. Мазь накладають безпосередньо на рану, потім накладають бандаж. Марлеві тампони з маззю впроваджують у Свищева ходи. При лікуванні гнійних ран і опікових локалізацій в першій стадії ранового процесу препарат застосовується один раз на добу, у другій стадії — один раз у 2-3 діб. Необхідну кількість препарату залежить від площі рани і ступеня нагноєння. Тривалість лікування визначається швидкістю очищення і загоювання ран. При локалізації хвороботворних мікроорганізмів в глибоких тканинах
Лінкомістин використовують разом з терапією антибіотиками. При патологіях шкіри мазь накладають на уражені локалізації шкіри 2 і більше разів на добу. Також можна накладати марлеві тампони з маззю (1-2 рази на добу).
Лінкомістин застосовують до тих пір, поки мікробіологічні проби не підтвердять відсутність інфекції.
При великих формах грибкових уражень шкіри, зокрема, генералізованому рубромікозі, мазь використовується як допоміжний засіб у складі системного протигрибкового лікування. Тривалість курсу – 1-1,5 місяці. При оніхомікозі перед застосуванням мазі рогові пластини нігтів необхідно відшарувати. Для профілактики післяпологового інфікування проводиться зрошення піхви препаратом за 6-7 діб до пологів, під час пологів — після кожного дослідження піхви, і після пологів — по 0,05 л розчину (тампон, змочений в розчині, вводиться в піхву на 2 години) в протягом 5 діб. При проведенні кесаревого розтину, перед хірургічним втручанням зрошують піхву, в ході операції — внутрішню частину матки та розріз на ній, а після операції в піхву на 2 години вводять тампони, просочені в 0,05 л розчину. Процедура повторюється протягом 7-8 діб. Запальні патології жіночих геніталій: щодобове вагінальне введення тампонів, просочених розчином препарату, або електрофорез на протязі. 11-15 діб.
Для термінової профілактики венеричних патологій:
Після не більше двох годин після статевого акту, після гігієнічної обробки зовнішніх геніталій, розчин рясно наноситься на них просоченою ватним тампоном. Чоловікам вводять в уретру 1,5-3 мл розчину, жінкам – 1-1,5 мл; після процедури не слід спорожняти сечовий міхур протягом двох годин. Жінкам також зрошують піхву 5-10 мл розчину на 2-3 хвилини. У комплексній терапії запалення уретри та простати здійснюється введення в сечовипускальний канал 2-5 мл розчину 1-3 рази на добу. Тривалість курсу – 5-10 діб. При гнійних синуситах — під час проколу верхньощелепний синус промивається розчином Лінкомістину. При запаленні гортані або піднебінних мигдалин проводять регулярні полоскання горла розчином препарату (5-6 разів на добу). При запаленні вуха 1-2 мл розчину вливається в зовнішній слуховий хід. Передозування На сьогодні випадки передозування Лінкомістином не зареєстровані.
Індивідуальна непереносність препарату. Застосування при вагітності та годуванні грудей. Можливе застосування препарату під час вагітності та годування груддю за призначенням лікаря, оскільки препарат не всмоктується через шкіру і слизові оболонки. Клінічні дослідження підтвердили відсутність негативного впливу препарату на плід.
Побічні ефекти. Рідко в місці нанесення препарату може відчуватися легке печіння, яке триває не більше 20 секунд і не вимагає переривання лікування. Можливі алергічні реакції.
Особливі вказівки. Оскільки Лінкомістин володіє широким спектром дії, а також ефективний відносно паразитичних грибів, препарат призначається при змішаних бактеріальних і грибкових заражених, особливо на початковому етапі лікування до постановки діагнозу. Необхідно уникати потрапляння препарату в очі.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 градусів в місці, захищеному від прямих сонячних променів і недоступному для дітей.
Термін придатності позначений на упаковці. Препарат продається в аптеках без рецепта.